Самостійність дітей

Кожен з батьків, звісно, прагне, щоб його дитина стала самостійною людиною. Але інколи діти виростають і залишаються залежними, безпорадними в скрутних ситуаціях, як кажуть, «несамостійними».

Які дії дорослих заважають розвитку самостійності у дітей ?

  • Надмірна опіка

Якщо дитину безперервно контролювати, попереджувати, охороняти.

  • Нехтування реальними почуттями і потребами дитини

Дітям забороняється відкрито проявляти свої почуття, особливо негативні, обговорювати проблеми, що в них виникають, мати свою особисту думку, дитину не вчать довіряти своїм власним почуттям.

Процес виховання в дитині самостійності і відповідальності – це процес, що потребує від дорослих максимальної уваги до дитини і до своїх власних почуттів і потреб.

  • Критичне ставлення до дитини і результатів її діяльності

 Якщо батьки вважають дітей лінивими, нездібними, безтурботними, нечесними  створюють значну перешкоду у розвитку дитячої самостійності та позитивної самооцінки, батьківська установка безпосередньо впливає на характер і вчинки дитини.

Декілька порад  виховання самостійності:

1. Намагайтесь якомога менше забороняти дитині. «Не можна, не лізь, бо впадеш». Що ж робити? Можно сказати «на гірку можна, але зі мною поки ти не навчишся», «вазон з квітами чіпати можна, але легенько, не рвати», «пісок кидати можна, але так, щоб ні в кого і не влучив»…

2. Дозвольте дітям робити вибір: «Ти хочеш одягнути сьогодні синю футболку або зелену з котиком?»

3. Навчіть дитину просити про допомогу і, коли вона щось робить або тільки намагається робити, ніколи не влазьте (звісно якщо це не шкодить здоров’ю) поки вона сама вас не попросить. Так ви вчите дитину самостійно долати труднощі.

4. Перш ніж щось зробити замість дитини спробуйте словесно розказати малюкові як слід вчинити. 

5.  Вміти домовлятися з дитиною, наприклад,«давай ти одягнеш правий кросівок, а я тобі лівий», «давай класти тобі в ротик суп по черзі – одну ложку я, іншу – ти», «давай разом спробуємо застібнути блискавку на куртці». 

6. Взалежності від віку , намагайтесь питати думку малечі коли вирішуєте сімейні справи. 

7. Якщо вас запитують про дитину в її присутності  дозвольте дитині самій відповісти. 

8. Хваліть дитину за успішні прояви самостійності. 

9. Намагайтесь поступово зменшувати свою присутність і контроль за речами, які дитина вже навчився робити.

10. Довіряйте власній дитині. 

Залишити відповідь